Шаблоны Joomla 3 здесь: http://www.joomla3x.ru/joomla3-templates.html

документи щодо організації харчування

Нормативно-правові документи щодо організації харчування

 

1.      Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах (постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 №1591)

2.      Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах (наказ МОЗУ, МОНУ від 01.06.2005 №242/329)

3.      Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах (наказ МОНУ, МОЗУ від 17.04.2006 №298/227)

4.      Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах (лист МОНУ від 21.06.2007 №1/9-394)

5.      Щодо невідкладних заходів із запобігання поширенню захворювань на гостру кишкову інфекцію серед дітей дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОНУ від 19.06.2007 №515)

6.      Закон України «Про дитяче харчування» від 14.09.2006 №142-V

7. Про виконання норм харчування  в ДНЗ.( Лист МОНУ від 19.05.2008 №1/9-323)

 

Організація харчування дітей в ДНЗ

 

Для забезпечення правильного харчування необхідні три умови:

  • наявність в їжі усіх необхідних інгредієнтів;
  • здоровий травний тракт;
  • раціональний режим харчування.

Повноцінний фізичний і нервово-психічний розвиток дитини дошкільного віку можливий у разі забезпечення його раціональним харчуванням.

Раціональне харчування передбачає використання необхідного набору продуктів, які містять усі необхідні харчові компоненти, вітаміни, мікроелементи відповідно до вікових фізіологічних потреб дитячого організму. Кількість прийомів їжі, у дошкільних навчальних закладах різноманітна: в дошкільних закладах з 9-годинним перебуванням здійснюється 3-х разове харчування, з 12-годинним перебуванням – 4-х разове.

У дошкільному навчальному закладі, під час організації харчування необхідно дотримуватися гігієнічних вимог до приготування, перенесення та роздачі їжі; виконання рекомендацій щодо інтервалів між прийманнями їжі, не допускаючи причин порушення режиму дня, щоб не спричинити до зниження апетиту та поганого засвоєння їжі.

Організовуючи харчування, необхідно додержуватися принципів наступності єдності вимог у ДНЗ і в родині.

Для правильної організації годування дитини вдома, особливо у вихідні й святкові дні, батьки повинні знати режим і специфіку харчування в ДНЗ, тому, щодня, в інформаційних куточках необхідно вивішувати меню із зазначенням виходу страв.

Для збереження апетиту не рекомендується годувати дитину вдома вранці перед відвідуванням ДНЗ, виняток можуть становити: яблуко, морква, овочевий сік у кількості 50-100 г. Якщо дитина поснідала вдома, їй не слід снідати вдруге.

Харчування дітей має бути не тільки якісним і різноманітним, але й містити всі необхідні речовини – білки, жири, вуглеводи, мінерали та вітаміни – у таких кількостях і у такому співвідношенні, щоб відповідати їх фізіологічним потребам з урахуванням статі, стану здоров’я, умов життя та виховання.

Для забезпечення дітей повноцінним харчуванням складається меню на 2 періоди року: літньо-осінній і зимово-весняний. Різноманітність у харчуванні досягається за рахунок не лише асортименту продуктів, але й страв, що готуються з них. Складаючи меню, необхідно дотримуватись правильного поєднання різних страв. Так, якщо перша страва – борщ або овочевий суп, то до другої страви подають гарнір із круп, макаронних виробів, комбінованих з овочами, а якщо перша страва – суп із крупою чи вермішеллю, то до другої – готують овочевий гарнір.

При складанні меню обов’язково необхідно враховувати енергетичну цінність та хімічний склад продуктів, з яких готуються страви.

Особливої уваги потребують діти, які часто хворіють, мають хронічні захворювання. У період загострення захворювання таким дітям рекомендується тимчасово призначати дієтичне харчування.

З метою попередження харчових токсикоінфекцій, гострих кишкових захворювань працівники дошкільного закладу, які пов’язані з організацією харчування, повинні суворо дотримуватись всіх гігієнічних вимог щодо технології кулінарної обробки різноманітних харчових продуктів, забезпечити правильне зберігання і строки реалізації, а також дотримуватися санітарно-гігієнічних нормативів у приготуванні їжі.

Необхідно додержувати оптимального режиму харчування. Під ним  розуміють кількість та черговість прийомів їжі протягом дня. Режим харчування змінюється залежно від основних принципів раціонального харчування, особливості виробничої діяльності. Додержання основних принципів харчування робить його повноцінним.

З сучасних позицій найбільш фізіологічно обґрунтованим є 3- та 4-разове приймання їжі протягом дня.

Порушення режиму харчування негативно впливає на стан здоров'я людини. При цьому виникають порушення не тільки в травній системі, а й погіршується загальний стан організму. Останнім часом одержані дані про вплив порушень режиму харчування, зокрема надто рідких прийомів їжі, на рівень холестеролу в сироватці крові та розвиток атеросклерозу.

При 3- та 4-разовому харчуванні проміжки часу між прийомами їжі не перевищують 4—5 год., в результаті чого створюється рівномірне навантаження на травний канал, забезпечується оптимальна дія ферментів на їжу і найбільш повна її обробка повноцінними за травними властивостями соками.

Органи травлення для відновлення нормальної діяльності травних залоз потребують щодобового 8—10-годинного перепочинку, яким є нічний сон. Пізня вечеря перешкоджає відпочинку секреторного апарату, що призводить до перенапруження і виснаження травних залоз. Тому вечеряти рекомендується не пізніше, ніж за 3 год. до сну.

Розподіл добового харчового раціону на окремі прийоми їжі проводиться диференційовано, залежно від характеру трудової діяльності та розпорядку дня. При 4-разовому харчуванні рекомендується на сніданок     25 %, на обід — 35, на полудень — 15 і на вечерю — 25 % енергетичної цінності добового раціону. При 3-разовому харчуванні — відповідно 25—30,40—45 та 20—25 %.

Раціональне харчування повинне мати протисклеротичну та ліпотропну спрямованість, тобто бути таким, яке сприяє оптимізації жирового обміну та зниженню рівня холестеролу в крові. Це досягається підбором відповідних харчових продуктів. Ліпотропну та антисклеротичну дію мають сірковмісні амінокислоти (цистин, цистеїн, метіонін), фолієва кислота, ненасичені жирні кислоти, водо- і жиророзчинні вітаміни (А, Е, В,, В , РР, С). Природні джерела антисклеротичних речовин — це риба, птиця, сир, олія. Високий вміст ліпотропних речовин та вітамінів у гречаній та вівсяній крупах, бобових, свіжій зелені, фруктах, овочах, продуктах моря (морська капуста, м'ясо морських тварин, креветок тощо).

ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ

Раціональне харчування — один з найважливіших чинників, які забезпечують гармонійний розвиток та здоров'я дитини. Харчування істотно впливає на розвиток мозку, інтелект та функціональний стан центральної нервової системи. Раціональне харчування підвищує стійкість організму дітей проти різних захворювань і сприяє зниженню дитячої смертності. У дитячому віці воно має велике значення, оскільки, крім задоволення щоденних фізіологічних потреб в енергії та харчових речовинах, забезпечує процеси росту і розвитку дитячого організму. Кількісна недостатність та якісна неповноцінність раціону однаково негативно впливають на фізичний та нервово-психічний розвиток дітей.

Фізіологічні потреби дітей в енергії та харчових речовинах

У дітей у зв'язку з високою інтенсивністю процесів обміну основний обмін порівняно з дорослими людьми підвищений у 1,5—2 рази. Виходячи з цього, фізіологічні потреби дітей в енергії та харчових речовинах також вищі (табл. 1) і з віком зростають.

Загальна потреба дітей у білку становить 13 % загальної потреби в енергії. Частка тваринного білка в харчових раціонах дітей повинна становити 50 % загальної кількості білка в раціоні.

У дитячому харчуванні необхідно враховувати якісні особливості білків. Загальновизнано, що потребам дитячого організму найбільшою мірою відповідає молочний білок, який містить усі незамінні амінокислоти. Молоко містить усі необхідні для дитячого організму харчові речовини і тому воно повинно бути обов'язковим продуктом у дитячому харчуванні. Для дітей ясельного віку необхідно, щоб в щоденному харчовому раціоні було не менше 600—700 мл молока, в раціоні школярів — 500 мл.

 

 

Таблиця 1

 

Фізіологічні потреби дітей в енергії та основних харчових речовинах

Вікова група, роки

Енергія

ккал

Білки

Жири, г

 

Вугле­води, г

( тваринні)

 

МДж

 

всього

1—3

1540

6,5

53

37

53

212

4—6

2000

8,4

65

33

58

305

6

2200

9,2

72

36

65

332

7—10

2400

10,0

78

39

70

365

11—13 хлопчики

2800

11,7

91

46

82

425

11—13 дівчатка

2550

10,7

83

42

75

386

14—17 хлопчики

3200

13,4

104

52

94

485

14—17 дівчатка

2650

11,1

86

43

77

403

 

Орієнтовний об’єм готових страв та окремих продуктів для дітей різних вікових груп (у грамах)

 

Назва страви

Об’єм їжі дітей

(вікові групи)

від 1 до 3 років

Від 3 до 6 років

Каші або овочеві страви (на сніданок або вечерю)

150-180

180-200

Чай, кава злакова, какао, молоко або кисломолочний напій тощо

150-180

150-180

Супи бульйони

150

150-200

М’ясні або рибні страви

50-60

60-70

Компоти, киселі

100-120

120-150

Гарніри , у т.ч. комбіновані

100

120

Фрукти, соки

50-80

80-100

Салати із свіжих фруктів і овочів

40-50

40-50

Хліб житній (на день)

30

50

Хліб пшеничний (на день)

70

100

 

 

0228468
Сьогодні
Вчора
За тиждень
Попередній тиждень
За місяць
Попередній місяць
Загальна
135
233
135
226951
3347
5870
228468

Ваш IP: 54.196.42.8
Дата: 2018-08-19 04:34:59
Счетчик joomla
МОН України
Управління освіти
Інфо-центр
Освіта Рівненщини
Сайт педагогів-виховників
МОН України
Реєстрація в ДНЗ
Національна дитяча гаряча лінія