Шаблоны Joomla 3 здесь: http://www.joomla3x.ru/joomla3-templates.html

Сторінка психолога

 

Сімейні настанови

Свідомі і не свідомі сімейні настанови, які одержують діти від своїх батьків, впливають на них протягом усього життя. Ці фонові впливи можуть я к спотворити сприйняття дійсності, викликати неадекватну поведінку, так і формувати виграшні стратегії поведінки.
Приклади батьківських настанов: «гроші псують людей, гроші – це зло», «Бери зараз – плати потім», «За гроші можна все, усе продається й купується», «Ми бідні, але чесні!» і так далі.
Сімейні проблеми з відхиленнями у поведінці, пов’язані з грішми – марнотратство, патологічна скнарість, залежність від азартних ігор, клептоманія, зняття стресу за допомогою «шопінгу» - беруть початок у сімейних настановах.

Сімейні настанови щодо грошей мають такі властивості:
Подвійність, наявність явних і прихованих повідомлень, непослідовність, заплутаність;
Здатність служити вираженням батьківського ставлення («люблю – обсипаю грішми, не люблю – нічого не дам!»;
Здатність закріплювати ті або інші звички дитини (за оцінку «10» отримаєш 10 гривень);
Здатність формувати протилежну поведінку дитини (в ощадливих і скупих батьків може рости щедра або марнотратна дитина);
Настанови дають поштовх до прагнення дитини перевершити батьків. Розвивають змагальний характер;
Можуть впливати на самооцінку, риси характеру, розвивати активність або пасивність стосовно грошей.
Сімейна культура грошей може бути різною. Вона виявляється в тому, що говорять одне одному члени родини про гроші, як вони їх сприймають, як витрачають, як схильні їх одержувати.

 

 З якого віку можна «навчати» дитину

«фінансовій науці»?

 

За сприятливих умов у родині осягати «грошову науку» можна з 3-ох років.
Як же правильно познайомити дошкільника із грішми?
Гроші – це серйозно. І що раніше маля познайомлять із «фінансовою стороною життя», то краще для нього (і для вас). Спочатку поясніть дитині, навіщо ви ходите на роботу: «Мама й тато працюють. Щоб одержувати гроші. Потім батьки купують для всієї родини продукти, одяг, книжки, іграшки». Покупки краще робити разом із дитиною. Діти швидко запам’ятовують. Що роблять дорослі і легко копіюють їх.
Подивіться, як діти люблять грати «у магазин». Гра - основна форма першого знайомства дитини з грішми. У таких іграх діти здобувають навички «товарно-грошових стосунків». А якщо батьки беруть активну участь в іграх, навчаючи дитину «грошовій премудрості», то потім, у школі дитина вирішує завдання набагато швидше, тому що включається її зорова пам’ять.
Дітям із 4-років дуже подобаються скарбнички. Подивіться, як вони кидають у неї монетки, а потім починають трясти, щоб почути приємний дзенькіт і відчути, що вона стала важчою. Потім вони дістають монетки, розглядають їх і знову кидають у скарбничку. Дитина одержує від цього величезне задоволення – це її «скарб». Він слухає дзенькіт монет, як вони блищать, і відчуває їх своїми пальчиками.
У такому віці в дівчаток є гаманці-косметички, а в хлопчиків портмоне, куди вони складають подаровані гроші.
Для молодших школярів ефективна школа правильної поведінки з грішми – це самостійний похід у магазин (якщо він близько й не потрібно переходити дорогу). З 6-ти років можна посилати дитину за покупками. Це тренує такі навички як:

  • Самостійність;
  • Самоконтроль;
  • Уважність;
  • Навички рахунку;
  • Навички спілкування.

Скласти ціни, не забути здачу, товар у магазині – це гарні стимули для розвитку вищевказаних якостей.
Нагромадження


Зрозуміло, що не завжди батьки можуть купити все, що просить дитина. У таких випадках дитина буває роздратованою, скривдженою, сердитою. Для того, щоб купити незаплановану іграшку, дитина може збирати гроші – накопичувати. Вона повинна засвоїти основну мету нагромаджень, навіть якщо ця мета – лише покупка іграшки.

Постановка мети


Уміти ставити мету – розуміти цінність грошей і вартість речей.
Знаючи мету (особливо, коли вона намальована на стіні), діти починають розуміти пріоритети від того, що є власні гроші. Дитина починає підраховувати, скільки часу їй потрібно для одержання речі, на чому вона може заощадити, від чого відмовитися. Це виховує і терпіння. Те, що дістається важко, має в очах дитини більшу цінність. Ніж отримане просто так.


Особистий приклад батьків

Коли мама й тато вміють розпоряджатися грішми й відкривають свій досвід дитині (зважаючи на її вік для сприйняття інформації) – це найкращий спосіб виростити успішну людину. Багато батьків вважають неправильним обговорювати з дітьми фінансові питання. На думку психологів, розмова з дітьми про гроші – важлива складова фінансового виховання.
Діти, позбавлені власних грошей, майже завжди починають обдурювати своїх батьків.
Кишенькові гроші – це не нагорода за гарну поведінку й навчання й не плата за допомогу. Це один із прийомів виховання з метою навчити дитину поводитися з грошима й правильно їх витрачати. Ці гроші може дитина використати, як їй заманеться, не звітуючи перед батьками. Коли батьки контролюють витрати дитини, вони позбавляють її сенсу мати кишенькові гроші.
Наявність у дитини кишенькових грошей створює для неї можливість самостійно приймати рішення щодо необхідності тієї або іншої покупки. Обмеженість суми змушує її визначити пріоритети й аналізувати можливі варіанти витрати засобів (грошей).
Отже, якщо ви вирішуєте видавати своєму синові чи доньці кишенькові гроші, ви повинні визначити для себе кілька аспектів.
З якого віку починати? Вважається, що з 6-7 років діти вже розуміють, що гроші губити не можна, їх можна витратити з користю.
Скільки давати? Сума буде залежати, насамперед, від фінансового становища родини й від віку дитини. Починати потрібно з малих сум. Визначте, скільки грошей ваша дитина зможе витратити «розумно», відповідно до свого віку. Запити й потреби дітей постійно ростуть разом із ними, тому повинні збільшуватися й кишенькові надходження. Тут можна обговорити, які витрати дитина може самостійно оплачувати зі своїх засобів (похід у кіно,подарунки друзям тощо). У міру дорослішання дитини збільшуйте суму, додаючи витрати на прохідний квиток, шкільні сніданки, канцелярські товари. Участь дитини у оплачуванні власних витрат у плані фінансових навичок дуже корисна для її дорослого життя.
Як часто давати гроші? Діти, на відміну від дорослих, по-іншому сприймають час. Календарний місяць для них досить великий термін. Якщо дитині молодшого віку видати кишенькові гроші відразу на весь місяць, то напевно, вона не зможе ними грамотно розпорядитися (витратить відразу усю суму). Тому потрібно пам’ятати принцип: що менший вік, то частіше слід давати гроші. Однак дітям старшого віку доцільніше видавати кишенькові гроші раз на місяць – це підводить їх до усвідомлення такого поняття як «бюджет». Діти, позбавлені власних кишенькових грошей, майже завжди починають обманювати своїх батьків.
Як контролювати? Якщо ви жорстко встановлюєте, що можна купувати на кишенькові гроші, а що не можна, то вони як інструмент розвитку самостійної навички втрачають сенс. Важливо навчити дитину радитися з вами при виборі дорогої покупки. Голос батьків у прийнятті дитиною рішення має бути винятково рекомендаційним. «Фінансові невдачі» дитини – це частина науки управління грішми. Т ому слід змиритися з втратами й можливою нераціональною витратою засобів на першому етапі – гарні уроки не бувають безкоштовними.
Із самого початку дитина повинна зрозуміти, чому батьки дають їй гроші, і які витрати, які раніше робили батьки, їй доведеться покривати зі своїх кишенькових грошей. Тільки не забувайте, що кишенькові гроші – це не прожитковий мінімум. Видача суми дитині повинна бути регулярною й своєчасною. Позбавлення кишенькових грошей не повинне використатися як покарання.

0188101
Сьогодні
Вчора
За тиждень
Попередній тиждень
За місяць
Попередній місяць
Загальна
167
227
167
186613
3086
4514
188101

Ваш IP: 54.226.33.117
Дата: 2018-02-18 21:45:54
Счетчик joomla
МОН України
Управління освіти
Інфо-центр
Освіта Рівненщини
Сайт педагогів-виховників
МОН України
Реєстрація в ДНЗ