Сторінка психолога

Тренінг для батьків "Будьмо знайомі"

07 листопада 2018 року було проведено тренінг для батьків "Будьмо знайомі".

 

Тренінг з педагогами ,,Психологічний клімат колективу,,

 

 

 

Уперта дитина: тонкощі взаємодії


Іноді затятість упертої дитини смішить близьких дорослих, іноді дратує, а часом майже доводить до сказу – адже ситуації бувають різні, а дитина, наче навмисно, опирається саме тоді, коли це зовсім недоречно. Утім чи завжди впертість дитини – негативна риса характеру, яку треба викорінювати?

Дитяча впертість буває кількох типів:

 

  • Упертість надмірної вимогливості – причина криється в дуже суворому й вимогливому вихованні дитини. У такому випадку батькам варто більш самокритично поставитися до себе. Слід проявляти більше довіри до самостійності дитини, поважати її інтереси. Захоплення;
  • Упертість розбещеності – навпаки, батькам треба посилити вимогливість до дитини, і не потурати всім її «хочу». Але і різкі виховні зміни в таких випадках теж небажанні;
  • Упертість «покинутої» дитини – батькам варто приділяти дитині більше уваги.

Усі три згадані типи впертості є захисною реакцією дитини на неадекватне ставлення дорослих до неї. Адже в кожному випадку дитина стикається зі зневажливим ставленням до власної самостійності: у неї не вірять, їй не довіряють. Тож усі три типи ставлять завдання перед дорослими: треба змінювати ставлення членів сім’ї до дитини та одне до одного.
Утім існує ще один тип упертості дитини. Він пов’язаний з особливостями нервової системи, зокрема організації нейронних зв’язків у мозку людини. Це визначає тип її психічної саморегуляції, якою є темперамент.
Темперамент – «природний грунт», на якому відбувається процес формування окремих рис характеру. Розвиток окремих здібностей людини. Від темпераменту залежать динамічні особливості характеру людини, стиль її поведінки.
За цього типу впертості поведінка дитини не переходить із предметного плану в міжособистісний. Такий перехід відбувається у трьох перших типів. І в них упертість отримує підтримку від мотиву самоствердитися.
Упертість не є вродженою рисою характеру. Характер людини – це складний синтез конкретного типу вищої нервової системи, типу темпераменту, що переважає. А також життєвого досвіду. Умов життя. Впливу найближчого оточення й виховання. 

Особливості поведінки


Усі діти інколи бувають неслухняними, затятими, гарячкуватими, свавільними, схильні будь-що відстояти власну позицію. Особливо це характерно для переломних періодів розвитку, як-от славнозвісна криза трьох років. Але деякі діти навіть після завершення цього періоду тотального заперечення не повертаються до звичної батькам слухняної поведінки, а наче сповна розкривають особливості своєї природи – упертість, норовливість, вибагливість, наполегливість у обстоюванні власної позиції.
Коли така дитина не погоджується із чимось – то стає непокірною. Поступається вона, лише якщо відчуває, що це правильно і має сенс особисто для неї, а не для когось іншого. Найменші дрібниці можуть стати для неї приводом висловити спротив: «не той» обід, «неправильні» штани або чоботи, небажання підстригатися тощо. Уперта дитина відчайдушно хоче розпоряджатися сама своїм тілом, часом, речами, для неї надзвичайно важливо бути «правою» (власне, ця потреба затьмарює все інше). Емоції та почуття такої дитини потужні й нестримні. Коли вона чогось хоче або на щось налаштована – то вкладає в це максимальну енергію: їй складно переключитися самій. Надто вона не піддається на вмовляння інших. Усе це часом дуже ускладнює життя батькам, і процес виховання стає для них складним і виснажливим.

Переваги й перспективи «впертого» характеру дитини

 

Детальніше:  Уперта дитина: тонкощі взаємодії

ГРОШІ В ОСОБИСТІСНОМУ РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Яку ж роль відіграють гроші у формуванні самодостатньої особистості дитини?
З раннього дитинства ми, дорослі, розвиваємо своїх дітей: віддаємо в різні гуртки, секції, вчимо іноземних мов (до речі, за це платимо гроші). Ми хочемо, щоб наша дитина виросла розумною, творчою й успішною. Але чомусь не думаємо, що освоєння дитиною «фінансової науки» теж має важливе значення у формуванні дорослої успішності.
Протягом усього свого життя люди пов’язанні з грішми. І від того, як ми до них ставимося і як ними розпоряджаємося, залежить наше благополуччя.
Вагітна мама купила (за гроші) гарне зручне плаття для свого животика, де «живе» крихітка, - і дуже радіє. Маленькому немовляті купують (за гроші) найкрасивіші повзунки й найзручнішу коляску – і батьки радіють. Трьохлітньому маляті купують велосипед - і радіє вся родина…
Гроші – це радість, стабільність, упевненість в завтрашньому дні, це свобода (певною мірою). Це можливість придбати те, що хочеться, задоволення своїх бажань і потреб, «інструмент» для досягнення своїх цілей. Завдяки грошам ми можемо всебічно розвиватися. Подорожувати, відкривати нові обрії. Одержувати нові враження, позитивні емоції. Завдяки грошам (і нашій цілеспрямованості) ми створюємо своє сьогодення – «будуємо дім, садимо дерева, ростимо дітей».
І тому дуже важливо, як ми, дорослі, ставимося до грошей і як ми даємо можливість своїм дітям «правильно розуміти» цінність грошей.

Ставлення до грошей у родині


«Сімейна культура грошей» впливає на дитину.
З перших своїх кроків дитина чує й намагається зрозуміти слово «гроші», хоча й у різному контексті. Це слово і все, що з ним пов’язане, досить рано стає для маляти цікавим і привабливим.
Чому якщо гроші є, то й м’ячик теж є? А якщо грошей нема, то мама сердиться і говорить «відчепись», і навіть найменшої іграшки не допросишся. Коли тато уклав якийсь незрозумілий контракт. То вся родина пішла в кафе їси дуже смачні страви?
Слово «гроші» стає поступово символом чогось важливого. Дитина росте й починає розуміти це слово точніше, у його словниковому значенні. Однак внутрішнє значення слова, його розуміння залежать від не завжди вловимої домашньої «сімейної культури». «Так робили в нашій сім’ї», - говорять батьки, і тим самим свідомо або не свідомо цей зразок ставлення до грошей визначає лінію поведінки дитини.

 

Детальніше:    ГРОШІ В  ОСОБИСТІСНОМУ РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Як вдало розпочати ранок
Бадьорий ранок – запорука вдалого дня. Перед вами - десять простих правил, які допоможуть і дорослим, і дітям кожен день розпочинати з усмішкою та любов’ю!


Вдалий ранок починається з вечора


Привчайте себе і свою малечу готувати одяг, сумку та улюблену іграшку, яка помандрує з дитиною до садочка, з вечора. Перед сном подумайте про те, які цікаві події, приємні ситуації чекають на вас завтра. Попросіть малюка заплющити очі й уявити їх собі. Заохотьте розповісти вам хоча б про одну з них. Приємні очікування зроблять майбутній день бажаним.

Позитивно і розмірено


Прокинувшись, не поспішайте відразу братися до справ і квапте дітей. Розплющивши очі, усміхніться, побажайте собі вдалого дня, пригадайте приємні речі, які уявляли з вечора і які чекають на вас уже сьогодні, поніжтеся кілька хвилин у ліжку і лише після цього розпочинайте день.

Більше світла


Природне світло допомагає організму прокидатися. Це підтверджують дослідження вчених з Медичної школи Файнберга при Північно-західному університеті в Чикаго. Тож розсуньте штори, визирніть у вікно, помружтеся на сонечку, насолодіться красою й тишею ранку. Для цього вистачить однієї хвилини!

Увімкніть музику


Музика створює настрій, особливо якщо вона енергійна і подобається вам. Важливо, щоб у визначенні ранкового «репертуару» взяли участь усі члени сім’ї, запропонувавши по 5 улюблених композицій.

Обіймайтеся


Ранкові обійми з рідними – найкращий початок дня. Дослідниця Кетлін С. Лайт з Університету Північної Кароліни виявила прямий зв’язок між обіймами і виділенням гормону окситоцину, який пов’язують з почуттям любові і прихильності. Психологи вважають, що для доброго самопочуття дорослому на день потрібно щонайменше 8 обіймів. А малюкові – 12!

Розбудіть своє тіло


Привчіть себе до легкої зарядки. Не треба влаштовувати виснажливих тренувань. Досить виконати по одній вправі для кожної групи м’язів. Пам’ятаєте, що у вас грає ранкова музика? Тож зарядка може стати енергійним танцем. Побачивши, як тато і мама виконують розминку під музику, малюк не залишиться осторонь. Організм розбудить також склянка нехолодної води натщесерце. Не забудьте про легкий сніданок.

Поділіться своїм планом вдалого дня


Сніданок – це не лише споживання їжі, а й можливість зібратися усією сім’єю перед виходом у «великий світ». Перебування у родинному колі дуже важливе для дитини. Поговоріть про приємні події. Які чекають на кожного з вас цього дня. Заохочуйте малечу приєднуватися до бесіди за допомогою відкритих запитань. Це запитання. Які передбачають розгорнуту відповідь, а не коротеньке «Так» або «Ні». Наприклад, «У яку гру ти сьогодні хочеш пограти найбільше?» - відрите запитання, а «Ти сьогодні знову збиратимеш ЛЕГО?» - закрите.

Афірмація дня


Щоб вдало влитися у потік дня, треба його «вдихнути». Вийшовши з будинку, глибоко вдихніть свіжість ранку. Повільно видихаючи, промовте вголос: «Цей день дарує мені безліч цікавих і приємних подій. Я сповнена(ий) сил, і мені до снаги впоратися з будь-якими випробуваннями!». Для малечі досить буде репліки «Сьогодні – найкращий день у моєму житті». Можете вигадати власне побажання на день. Важливо промовити його не подумки, а вголос і емоційно.
Грайте ідучи


Мовчанку по дорозі до дитсадка варто замінити словесними іграми. Наприклад: «Їстівне – неїстівне»; «пильне око» (потрібно уважно роздивлятися навколо і називати якомога більше предметів з певною ознакою. Як-от «усе жовте» або «все, що схоже на літеру С», «з числом 4» тощо); «на що схоже?» (хмара, калюжа, тінь); «Лічимо кроки» тощо. А ще можна разом декламувати вірші, складати казки про все, що трапляється дорогою.

Заряджайте друзів позитивом


Відчуття ранку зникає з прибуттям у дитсадок чи на роботу. Важливо, щоб цей перехід не був різким. Тут допоможуть:

  • Музичний супровід, який зустрічатиме батьків і малечу (напередодні вихователю треба спільно з дітьми скласти список пісень, які вони хотіли б чути зранку);
  • «таємний ритуал вітання» з вихователем та друзями (його також можна спільно продумати й ухвалити напередодні);
  • Вправа «Усмішка з бантиком» (подумки взяти уста за кутики, широко всміхнутись. аж до вух, уявно розтягуючи усмішку до маківки, і зав'язати там гарний бантик, який протягом дня триматиме обличчя усміхненим).
0254031
Сьогодні
Вчора
За тиждень
Попередній тиждень
За місяць
Попередній місяць
Загальна
169
133
1076
251406
2857
4797
254031

Ваш IP: 52.91.90.122
Дата: 2018-12-15 21:10:37
Счетчик joomla
МОН України
Управління освіти
Інфо-центр
Освіта Рівненщини
Сайт педагогів-виховників
МОН України
Реєстрація в ДНЗ
Національна дитяча гаряча лінія