Тепловий або сонячний удар

Що таке тепловий удар? Які ознаки теплового удару? Різниця між тепловим і сонячним ударом. Як уникнути теплового удару?

Тепловий удар — виникає в результаті сильного перегріву організму, коли прискорюються процеси теплоутворення з одночасним зниженням або уповільненням тепловіддачі в організмі. Тепловий удар може відбутися не тільки на пляжі в жарку погоду, але і в лазні чи сауні, при роботі в жарких цехах, в дорожній пробці.

Різновид теплового удару — сонячний удар, виникає, коли людина тривалий час перебуває під впливом прямих сонячних променів. Голова перегрівається під прямими променями сонця, в результаті кровоносні судини розширюються, відбувається сильна притока крові до голови. При сонячному ударі, насамперед, страждає нервова система.

Часто лікарі прирівнюють сонячний удар до теплового, тому що у них схожі симптоми і прояв, тільки при сонячному ударі наслідки значно гірші і необхідно більше часу для відновлення організму.

Лікар-терапевт, пульмонолог Анастасія Козлова: «Сонячний удар є окремим випадком теплового удару. Тепловий удар це більш широке поняття. Тепловий удар найчастіше трапляється при перегріванні, при тривалій роботі в жаркому, погано кондиціонером приміщенні, при високій температурі повітря, у закритому приміщенні. Порушення теплорегуляції сприяє активна фізичне навантаження в синтетичної, прогумованої або щільною одязі. Сонячний удар є безпосереднім результатом впливу сонця ».

Основні ознаки теплового або сонячного удару:

  • Почервоніння обличчя та шкіри тіла
  • Різка слабкість
  • Холодний піт
  • Розширення зіниць
  • Задишка
  • Сонливість
  • Сильний головний біль
  • Запаморочення, потемніння в очах (у дітей часто супроводжується носовою кровотечею)
  • Частий і слабкий пульс
  • Висока температура (до 40 С)
  • У важких випадках судоми, втрата свідомості
  • Нудота, блювання
  • Шкіра холодна, іноді синюшна

Перегрів гірше переноситься літніми людьми тому, що природна терморегуляція організму вже слабка і у дітей тому, що — ще недосконала. У групі ризику також перебувають люди, які страждають хронічними захворюваннями — гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, люди з надмірною вагою, люди вживають алкоголь. При появі у людини перерахованих симптомів, потрібно надати негайну допомогу.

Лікар-терапевт, пульмонолог Анастасія Козлова: «Симптоматика теплового удару схожа з симптомами отруєння, що б визначити, що ж з потерпілим, потрібно згадати, що відбувалося перед цим станом. Якщо людина перебувала в закритому, погано провітреному приміщенні, швидше за все це тепловий удар. Якщо людина довго перебував під палючим сонцем, особливо без головного убору, то найчастіше йдеться про сонячному ударі. Симптоми бувають дуже різні: і головний біль, і болі в животі, і помутніння свідомості. Потрібно обов’язково звернутися до лікаря, що б поставити точний діагноз ».

Що робити при тепловому ударі: перша допомога.

При перших ознаках теплового удару слід викликати швидку допомогу. До приїзду лікаря потрібно:

  • перемістити потерпілого в тінь або від прямої дії джерела тепла, під голову покласти валик з одягу
  • зняти з потерпілого одяг, що стискує;
  • накрити тіло вологою прохолодною простирадлом;
  • прикладати до лоба і під потилицю холодні компреси (рушник, змочений холодною водою, шматочки льоду, у водійській аптечці є охолоджуючий пакет);
  • забезпечити приплив свіжого повітря: відкрити вікна, розстебнути одяг;
  • одяг із щільної тканини або синтетики краще зняти;
  • обливати тіло холодною водою (18 -20 С), якщо є можливість, то прийняти прохолодну ванну;
  • потрібно дати прохолодне пиття, міцний чай або каву, якщо дозволяє стан потерпілого;
  • якщо стан замутнено, то слід дати понюхати нашатирного спирту.

Після надання першої допомоги стан хворого оцінить лікар, в більшості випадків рекомендується постільний режим на кілька днів. Потрібно повністю відновитися після теплового або сонячного удару, тому що існує ризик повторення удару.

Як уникнути теплового удару?

  • потрібно уникати фізичної активності в занадто спекотні дні і в години активного сонця з 11.00 до 16.00;
  • слід захищатися від сонця, надівши головний убір, або скористатися парасолькою;
  • носити одяг світлих тонів з добре провітрюваних, натуральних тканин (бавовна, льон, вовна);
  • не перебувати на сонці в період його підвищеної активності;
  • пити велику кількість рідини (1,5 — 2 л на день), добре втамовують спрагу морс, квас і особливо гарячий чай;
  • відкривати вікна, використовувати вентилятори та кондиціонери для підтримки постійної циркуляції повітря в закритих приміщеннях;
  • слід уникати переїдання;
  • не рекомендується вживати алкоголь.

ОТРУЙНІ ЯГОДИ ТА РОСЛИНИ»

Природа в своєму арсеналі має як лікарські, так і отруйні росли­ни та ягоди. Більшість з них не відомі городянам, та й сучасні сільські мешканці не завжди на них розуміються. Тому батькам треба дуже добре знати, як виглядає та чи інша отруйна рослина (ягода), щоб мати уяву, яку допомогу треба надати дитині, що отруїлася. Познайомтеся самі та познайомте дітей із зовнішнім виглядом наступних рослин (ягід).

Блекота чорна (інша назва — беладона, дурман звичайний). Ро­сте здебільшого на пустирях. Дрібне насіння знаходиться в коробочках і нагадує макове. Отруйними є насіння, листя і коріння. При отруєнні спостерігається розширення зіниць, змінюється серцебиття. У важких випадках можуть виникати галюцинації, порушення дихання. 

Цикута (болиголов, котяча петрушка). Росте вздовж берегів річок, на луках. її кореневище на запах та смак дещо нагадує моркву. Отруй­на вся рослина. При вживанні виникає слабкість, слюнотеча, блювота, діарея, судоми. Можлива зупинка серця!

Аконіт джунгарськнй. Входить до спиртової настойки, яку викори­стовують при лікуванні радикуліту. Отруїтися, можна, помилково вжив­ши ліки всередину. При отруєнні відчувається жар, слинотеча, оніміння різних частин тіла. У важких випадках — судоми, порушення слуху, зо­ру, зупинка дихання. Смерть може настати від серцевої недостатності! 

Чемериця. Отруйні всі частини рослини. При отруєнні чемерицею спостерігається пригніченість нервової системи, блювота, діарея, втра­та свідомості.

Конвалія. Отрута знаходиться в ягодах, стеблі та листках. 

Вороняче око. Від стебла росте кілька листків, а всередині розміще­на блискуча чорна ягода. Отруйні всі частини рослини, а ягода найбільш небезпечна.

  Паслін. Отруйні всі частини рослини. 

Вовчоягідник. Росте в підліску. Невеличкий кущ з рожево-бузко­вого кольору квітками. На кінець літа вистигають яскраво-червоні яго­ди, які надзвичайно отруйні! Сік із пагонів цієї рослини може викли­кати опік 

Болиголов плямистий. Має синювате голчасте стебло, вкрите тем­но-червоними плямами. Отруйне стебло, насіння і листя. Легка форма отруєння — блювота, діарея. Важка форма — параліч м'язів. Може на­ступити смерть через параліч м'язів грудної клітини!

Папороть. Отруйне кореневище рослини.

 

Перша допомога при отруєнні рослинами та ягодами: 

— негайно викличте лікаря;

— терміново промийте потерпілому шлунок;

— допоможіть викликати блювоту; 

— при отруєнні аконітом і болиголовом промийте шлунок блідо-роже­вим розчином марганцевокислого калію;

— залийте та змішайте з невеликою кількістю води 20—30 пігулок ак­тивованого вугілля та дайте випити потерпілому; через 2—3 години (за умови домашнього лікування) повторно про­мийте шлунок;

 — при наявності судом в рот потерпілого вставити держак ложки, обгорнений тканиною, щоб запобігти порушенню дихання.

 

Сальмонельоз

Сальмонельоз - гостра бактерійна хвороба, що перебігає з явищами гастроентериту та інтоксикації.

 

Етіологія сальмонельозу

Хворобу викликають бактерії роду Salmonella, яких налічують 2200 серозарів. Під час руйнування вони вивільнюють досить сильний ендотоксин. Бактерії стійкі у зовнішньому середовищі. У грунті, воді, випорожненнях, кормі для тварин вони можуть зберігатися від 5-10 днів до кількох років, у м'ясі - до півроку, на овочах і фруктах - декілька тижнів. При кип'ятінні гинуть миттєво.

Епідеміологія сальмонельозу

Головним джерелом інфекції служать велика рогата худоба, свині, домашня водоплавна птиця, в кишках яких досить часто можна виявити сальмонел. Ці тварини хворіють на сальмонельоз або ж є безсимптомними носіями збудника, виділяючи його з сечею, калом, молоком, слиною, носовим слизом. Додатковим джерелом інфекції може бути хвора людина або носій. Людина, заражається аліментарним шляхом, найчастіше через м'ясо, яйця, молоко і молочні продукти, овочі, фрукти, які не були достатньо термічно оброблені або ж інфікувалися під час приготування страви. В дитячих лікарнях трапляються спалахи сальмонельозу внаслідок контактно-побутового поширення інфекції (через іграшки, посуд, рушники, руки персоналу і матерів). Механічним переносником можуть бути мухи.
Сприйнятливість до сальмонельозу висока, особливо у дітей. Захворювання має літню сезонність. Рівень захворюваності в багатьох країнах зберігає тенденцію до зростання.

Патогенез сальмонельозу

З їжею або водою сальмонели потрапляють у тонку кишку, де занурюються у слизову оболонку та інтенсивно розмножуються, виділяючи ендотоксин. При цьому виникає неспецифічне запалення тканин. Частина токсинів усмоктується у кров, викликаючи інтоксикацію організму. Під впливом токсинів збільшується проникність ентероцитів, унаслідок чого в просвіт кишки надходить велика кількість води і солей. Такі зміни зумовлюють порушення водноелектролітного балансу і зневоднення організму. При тяжкій інтоксикації можливий розвиток інфекційно-токсичного шоку.
Сальмонельоз може супроводжуватися короткочасною або тривалою бактеріемією. З плином крові мікроби потрапляють у печінку, селезінку, мезентеріальні лімфовузли, де розмножуються і утворюють вогнище запалення. Така генералізація інфекції робить перебіг хвороби тяжчим і небезпечним для життя.

Діагностика сальмонельозу

Діагностика грунтується на клінічних, епідеміологічних і лабораторних даних. Беруть до уваги симптоми загальної інтоксикації, гастроентериту і зневоднення організму, зв'язок захворювання з вживанням недоброякісної їжі або страв, що були приготовані з порушенням санітарно-гігієнічних вимог. Матеріалом для бактеріологічного дослідження служать кал, блювотні маси, промивні води шлунка, кров хворого, залишки їжі. Для виявлення у крові антитіл до сальмонел використовують РИГА і РА.
Диференціюють сальмонельоз від харчових токсикоінфекцій, викликаних умовно-патогенними мікробами, ешерихіозу, дизентерії, загострення хронічного гастриту, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, панкреатиту, холециститу, отруєння грибами.

Профілактика сальмонельозу

За епідемічним осередком спостерігають 1 тиж. Проводять бактеріологічне дослідження решток підозрілих харчових продуктів, а також обстежують осіб, котрі їх приготували і спожили. Після госпіталізації хворого роблять заключну дезінфекцію, якщо ж він залишився вдома - поточну.
В Україні налагоджені систематична санітарно-ветеринарна експертиза на різницях і м'ясокомбінатах, контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних правил на харчових підприємствах і в торгівлі.

Чи потрібна вакцинація проти інфекційних хвороб?

 

Термін «інфекція» означає зараження, проникнення до організму людинихворобочинного мікроорганізму. Інфекційні хвороби здавна були великою бідою для людства. Епідемії нерідко забирали життя людей в більшій кількості ніж війни та стихійні лиха. І тільки з появою вакцин та проведенням профілактичних щеплень, тобто вакцинації у світі буловрятовано мільйони людських життів.

Проте часто люди, що не є професіоналами та, навіть, лікарями, висловлюються проти вакцинації та ревакцинації. Вони зовсім не замислюються, що може статися внаслідок не тільки повної, а йчасткової відміни щеплень. Діти та дорослі знову почнуть масово хворіти на дифтерію, кір, поліомієліт та інші «керовані» інфекції.

Щеплення проводять в усьому світі. Тільки завдяки вакцинації був переможений поліомієліт, епідемія якого у середині минулого століття мала місце в 70 країнах світу, поширення віспи, а от дифтерія почала активізуватись якраз після того, як у країні були проблеми звакцинацією. Недавні спалахи кору серед підлітків та молоді теж були спричинені порушенням свого часу термінів вакцинації та ревакцинації.

Сьогодні майже все населення нашої країни вакцинується проти 10 найнебезпечніших інфекцій: туберкульозу, поліомієліту, кору, паротиту, краснухи, гепатиту В, дифтерії, кашлюку, правця, гемофільної інфекції. Усі ці щеплення проводяться згідно календаря щепленьзатвердженого наказом МОЗ України від 03.02.2006р. №48, в кабінетах щеплень при лікувально-профілактичних закладах, дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, медпунктах підприємств, а також в кабінетах щеплень суб’єктів підприємницької діяльності, які мають ліцензію на медичну практику.

Щеплення вкрай необхідні і як профілактичному заходові, альтернативи на даний момент немає й не може бути. Особливо для тих, хто на початку нового навчального року планує віддавати своїх дітей до школи чи дитячого садка, або виїжджати за кордон. Без довідки про щеплення їх туди не приймуть.

Після щеплень у дітей виробляється імунітет від багатьох хвороб. Проте, зроблене щеплення не означає, що дитина зовсім не хворітиме. Ймовірність захворювання є, але тоді воно проходитиме значно легше, без ускладнень та тяжких наслідків.

Що стосується ускладнень, то дослідження показали: на першому місці серед побічних реакцій стоїть індивідуальна непереносимість. Друге місце займає порушення техніки введення вакцини і зовсім незначна частина ускладнень виникає через недооцінку стану здоров’я дитини.

Отже, щоб виключити небажані наслідки щеплення, слід перед ним ретельно обстежити дитину і порадитись з лікарем.

Факт відмови від вакцинації та ревакцинації вкрай небажаний, оскільки ви цим піддаєте ризику зараження керованими інфекційними хворобами не тільки себе і своїх дітей, а також своїх близьких, рідних та оточуючих.

Тому на запитання «Чи потрібна вакцинація проти інфекційних хвороб?» відповідь може бути пише позитивною — «Потрібна»!

Коли дитина росте здоровою?

У народі кажуть: «Найбільше багатство – це здоров'я», «Без здоров'я немає щастя». Здорова дитина – здорова родина, відповідно – здорова нація.

На жаль, на сьогодні все менше дітей народжуються здоровими, багато з них втрачають здоров'я протягом шкільного віку. І таким чином, ми отримуємо хворобливу націю.

Які ж чинники вливають на здоров'я дитини? По-перше, це середовище, в якому вона розвивається. Пагубні звички батьків, особливо матері, суттєво впливають як на стан здоров'я дитини, так і на майбутнє ставлення її до цієї проблеми.

Часто-густо можна зустріти на вулиці таку картину, коли мати з малою дитиною в колисці йде та курить. Така дитина не буде здоровою. За даними статистики, діти більше страждають від пасивного куріння, ніж дорослі. В організмі дитини 3-11 років вміст котоніну, біологічного маркеру вживання нікотину, в 2 рази вищий, ніж у дорослих, які не курять та підпадають під вплив тютюнового диму. Пасивне куріння є також важливим фактором розвитку у дітей хронічного кашлю, при якому виділяється гнійне мокротиння. Куріння в сім'ї часто стає причиною дитячої астми: якщо хоча б один з батьків курить, ймовірність її розвитку у дитини збільшується в 1,5 рази. У дошкільнят ризик майже на 50% вище, ніж у дітей шкільного віку. А у дітей, які вже хворіють на астму, вплив вторинного тютюнового диму приводить до збільшення кількості, тривалості та важкості нападів. Пасивне куріння пригнічує імунітет, тому організм дитини більше схильний до респіраторних інфекцій. Ці діти частіше хворіють на бронхіт і запалення легенів, особливо протягом перших двох років життя. У дітей, беззахисних перед тютюновим димом, в перші роки життя частіше виявляється неадекватна поведінка. Матері, які курять, доведеться звинувачувати себе за затримку розвитку дитини, гіперактивність, проблеми з увагою, труднощі у навчанні, погані стосунки дитини з однолітками. Ці відхилення стають помітними зазвичай до трьохрічного віку маляти.

Другим чинником благополучного розвитку дитини є здорове харчування маляти. Харчування може допомогти попередити виникнення хвороби або ж навпаки – прискорити її появу. Тому в питаннях харчування дитяти батьки повинні проявити максимум уважності та настороженості. Пам'ятайте: харчові звички у дитини також формуються на прикладі харчових уподобань батьків.

Здорове харчування дитини повинне включати усі групи харчових продуктів: м'ясо, молочні продукти, рибу, овочі, фрукти, горіхи, цільнозернові продукти. Їжа дитини має бути багатою на вітаміни, мікроелементи, клітковину, жири і вуглеводи. Краще всього готувати свіжі блюда, причому велику частку в харчуванні дитини повинні займати овочі, фрукти і зелень. Риба має бути присутньою в раціоні дитини не менше, ніж два рази на тиждень, оскільки саме вона багата на вітамін С, жирні омега-3 кислоти. Усе це є надзвичайно корисним для здоров'я малюка в довгостроковій перспективі і дасть можливість зберегти гарне здоров'я і зміцнити імунну, серцево-судинну і кістково-м'язову системи.

Необхідно попереджувати звичку перекушувати фаст-фудом, уживати солодкі газовані напої. Школяру краще дати в школу бутерброд з твердим сиром, ніж гроші на булочку.

Окрім правильного, здорового харчування, величезне значення для здоров'я дитини відіграють дозовані фізичні навантаження. Любов до спорту і активного способу життя необхідно також прищеплювати з дитинства. Загальновідомо, що дитяча гімнастика корисна для дитини вже з перших днів життя, оскільки зміцнює кістково-м'язову, серцево-судинну системи, а також сприяє правильному, здоровому розвитку усього організму дитини. Звичку щодня робити гімнастику необхідно зберегти з віком дитини, до того ж треба пояснити їй користь зайняття фізкультурою, щоб дитина розуміла необхідність фізичних вправ та їх значення для підтримки гарного здоров'я.

Дитину, яка досягла певного віку, можна віддати займатися в яку-небудь спортивну секцію, яка відповідатиме її характеру, фізичному і психологічному типу. Звикнувши до фізичних навантажень з раннього дитинства, дитина на довгі роки збереже цю звичку, а це сприятиме підтримці здоров'я, витривалості і поліпшенню розумової діяльності.

Щоб уберегти здоров'я дитини від впливу негативних чинників, необхідно привчити її до дотримання режиму дня. Правильний режим дня не лише дисциплінує, але й сприяє зміцненню здоров'я. Адже, все в організмі дитини (та і дорослої людини) відбувається відповідно до біологічних ритмів, тому вчасно прийнята їжа приноситиме більше користі дитячому організму, оскільки вона краще засвоюється в чітко позначений природним циклом час. Фізичні навантаження також приноситимуть користь саме в той проміжок часу, коли організм дитини вже налаштований на них. Правильний, здоровий сон, прогулянки на свіжому повітрі, шкільне заняття – все має бути підпорядковано режиму дня, тоді дитина буде менш схильна до різних захворювань, його психіка буде стабільніша, а це дасть батькам упевненість, що їх дитина росте здоровою.

«Здоров'я маємо – не дбаємо, а втративши – плачемо».

Не можна забувати і про психологічне, психічне здоров'я дитини. Необхідно бути насамперед близьким другом для своєї дитини. Батьки повинні більше приділяти уваги дитині, прислухатися до її проблем з однолітками, давати корисні поради, брати активну участь в суспільному житті дитини. І тоді в підлітковому віці вона не замкнеться, не відсторониться від своєї родини.

Бажаю здоров'я вам і вашим дітям!

Раціональне харчування має п’ять основних вимог:

  • Кількість їжі – це стільки, щоб вона забезпечила добові енерговитрати організму;
  • Якість їжі – правильне співвідношення жирів, білків, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів, води відповідно до вікових періодів дитини;
  • Правильно організований режим прийому їжі;
  • Засвоєння їжі – створення приємної обстановки при прийомі їжі;
  • Щоб їжа не була шкідливою.

 За даними, людина за 1 рік повинна:

спожити

споживає

Овочів

161

71

Картоплі

90

120

Фруктів

82

57

Хліба

98

121

М’яса

81

54

Риби

18

9

Молока

433

332

Яєць

350

292

Олії

10-11

7

 Звідси бачимо, що в нашому раціоні переважає картопля і хліб. За своєї недбалості, недоїдаємо овочі і фрукти, які маємо вдома. Чому нема щоденно на нашому столі моркви, капусти, горіхів, столового буряка, яблук, перцю, цибулі, часнику. Адже морква – це пам’ять, розум дітей. Вона покращує обмінні процес мозку. Сприяє підвищенню працездатності.

Покращує розумові здібності дітей капуста, чорниці, цибуля, горіхи, кмин. Горіхи впливають не тільки на розумові процеси, але і підвищують імунітет до захворювань. Щоденно треба з’їдати 4-5 горіхів. Столовий буряк містить багато заліза, що входить до складу гемоглобіну крові.

На наших столах сьогодні з’являється все більше заморських овочів і фруктів. Проте медики рекомендують не зловживати ними, бо наш організм генетично запрограмований на місцеву їжу.

Крім основних складових, наша їжа сьогодні дедалі більше містить харчових добавок, які не дають продуктам черствіти, окислюватись, пліснявіти, поліпшують зовнішній вигляд.

Не можна обминути таку загрозу для здоров’я як генетично-модифіковані продукти, що дедалі частіше появляються на нашому столі. Їх називають бомбою сповільненої дії, наслідки якої ніхто не береться перебачити.

Що це за продукти? Якщо в генетичну структуру, наприклад, яблуні вводять гени, що відповідають за вироблення отрути в скорпіонів, то ніякі плодожерки такі плоди нe їдять. Ген, що відповідає за міцність шкіри у риб вводять в геном помідор. Такі овочі довго не псуються. Модифіковану картоплю не їдять колорадські жуки. Сьогодні маємо до 60% модифікованої сої, кукурудзи салатної, гороху.

Багато вчених світу домагаються, щоб уряди країн заборонили визнавати такі продукти, як такі, що можна вживати в їжу.

Особиста гігієна

Особиста гігієна – це основа здорового способу життя, умова ефективної профілактики різних захворювань. Це зокрема, гігієна тіла, зубів і порожнини рота; розумової праці. Шкіра має потові та сальні залози, вона бере участь у теплообміні. Через шкіру виділяється 10-20 г поту на годину під час фізичної праці, при високій температурі – до 300-500 г. Шкіра бере участь у газообміні, утворює вітамін Д під дією сонячних променів.

За допомогою шкіри організм виділяє оцтову кислоту, ацетон, органічні й неорганічні солі, ферменти. Постійне скупчення цих речовин призводить до розмноження на шкірі бактерій та грибків. Забруднення шкіри спричиняє різні захворювання. А щоб не захворіти, потрібно щоденно вмиватися, 1 раз на тиждень приймати гарячу ванну. Волосся миють 1 раз на тиждень, якщо суха шкіра голови та 2 рази на тиждень, якщо жирна. Крім того, корисно періодично (1 раз на квартал) відвідувати лазню.

 

0209992
Сьогодні
Вчора
За тиждень
Попередній тиждень
За місяць
Попередній місяць
Загальна
137
167
462
208252
4201
6493
209992

Ваш IP: 54.80.183.100
Дата: 2018-05-22 07:25:34
Счетчик joomla
МОН України
Управління освіти
Інфо-центр
Освіта Рівненщини
Сайт педагогів-виховників
МОН України
Реєстрація в ДНЗ
Національна дитяча гаряча лінія